Художня література як мистецство слова відкриває перед читачами дивовижний світ. Це надає можливість пізнавати сутність людей, їхні уявлення про навколишній світ і про себе, отримувати цікаві відомості про давні події та героїв різних часів і народів, про їхні мрії та історію формування життєвих цінностей. Читання літературних творів має бути осмисленим. Важливо розуміти позицію автора щодо зображених ним картин життя, з'ясувати, якими є мотиви вчинків персонажів і причини суперечностей між ними та їхніми інтересами, за що вони борються, які ідеали захищають і які життєві цінності відстоюють. Письменники як майстри художнього слова намагаються так відтворити всю багатогранність життя, різноманітність людських характерів і безліч подій, щоб це постало в уяві читачів у вигляді живих картин і викликало в них відповідні почуття і переживання. У цьому полягає високий виховний потенціал художньої літератури. Читаючи різні твори, людина не лише уявляє собі зовнішність і характери персонажів, а й занурюється в їхні думки і почуття, емоційно переживає те, що з ними відбувається. Симпатії читачів завжди на боці благородних, мужніх і чесних героїв, у яких вони вчаться сміливості, людяності, наполегливості в досягненні мети, готовності захищати ідеали добра і справедливості. І навпаки, ниці вчинки, підступність, жорстокість персонажів, які завдають багато зла іншим людям, завжди викликають обурення і засуджуються як таке, чого не повинно бути в людському житті.
