. (Драма-феєрія «Лісова пісня» — це надзвичайний твір Лесі Україн ки — видатної української поетеси, письменниці, філософа, драматурга. У цьому творі простежується багатство думки, поетичність образів та гар монічна єдність реальності та фантазії. В «Лісовій пісні» Леся Українка ставить та намагається вирішити вічні питання: життя й смерті, кохання та ненависті, вірності і зради, пошуку правди, справедливості. Однак у драмі-феєрії є дещо таке, що сьогодні звучить особливо гостро — це трагічна тема відносин людини з природою. Головні герої «Лі сової пісні» — це представники людства та природи. Лукаш — простий селянин, представник людського світу. Мавка — дитина природи, лісова дівчина, яка закохується в Лукаша та йде до нього жити, залишаючи ліс, в якому пройшло все її життя, йде до нього, незважаючи на те що вся при рода проти цього. Її дідусь Лісовик попереджає Мавку, що люди жорстокі, погано ставляться до природи, що вони ніколи не зможуть прийняти її за свою. Але Мавка, попри всі відмови, пішла жити до Лукаша та зазнала там лише нещастя, труднощі, горе^і (Велику роль у «Лісовій пісні*відіграє природа. Ліс «реагує» на всі пе реживання Мавки, на її душевний стан. Мавці добре, і ліс прокидається, на деревах розпускаються бруньки; Мавці тяжко від розлуки з Лукашем, і «… все покривається протяглим сумним вовчим виттям… Безлистий ліс ледве мріє проти попелястого неба чорною пустиною, а далі по узліссі снується розтріпаний морок» . /Ліс, з одного боку,— всеперемагаючий природний початок, і ліс,— крихкий беззахисний світ, який немов кривить: «Захисти мене, не чіпай мене! Збережи мене! » У творі ліс — це джерело творчості, краси… Не да ремно дядько Лев так старанно береже старого дуба-велетня, навіть від мовляється його продати купцям. За повагу до природи, доброту, щирість його любить Мавка, поважає Лісовик: То ж дядько Лев сидітиме в тій хижі, а він нам приятель. Люблю старого. Таж якби не він, давно б уже не стало сьогоУ цьому творі Леся Українка говорить про те, що людина і природа — це єдине ціле, що людина повинна дбати про навколишній світ. Сьогодні, коли відроджується наша культура, духовність, ваша мова, «Лісова піс ня*потрібна читачеві. Вона безкрайня, як безмежна природа, поезія та краса.
