Аналіз вірша арфами арфами

П. Тичина був мистецьки обдарованою людиною (співав, малював) , тому у його віршах багато музики, кольорів. Звуки весни він порівнює зі звуками арфи. Весна уявляється йому то ніжною дівчиною закосиченою, то боєм нового, що відроджується, й старого відживаючого, то сміхом і плачем <<перламутровим>>. Оргінальність мислення поета, його уяви підкреслюється авторськими неологізмами (<<самодзвонними>>,<<ніжнотонними>>) , особливими світлими тонами й оптимістичними ритмами.